2 Peter 1

Закінчення

Я коротко вам написав через Силуя́на, як гада́ю — вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благода́ть правдива, що ви в ній стоїте́. 1Вітає вас ра́зом ви́брана Церква в Вавилоні, і Ма́рко, мій син. 2Вітайте один о́дного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь. 3 4

Друге соборне послання св. апостола

Петра

Привіт

5Симеон ▼

▼Симео́н — це гебрейська форма, у старших списках. Інші списки дають Си́мон.

Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа: 6благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!

Плоди віри

7Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою. 8Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. 9Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, 10а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, 11а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. 12Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. 13А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. 14Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. 15Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.

Спону́куймо нага́дува́нням

16Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді. 17Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, 18знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. 19А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. 20Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. 21Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“